1. Словник української мови Грінченка

дерев'яніти

Дерев'яніти, -нію, -єш

гл.

1) Деревянѣть.

2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерев'яніти — дерев'яні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дерев'яніти — Дубіти, деревіти; (- руки) терпнути, клякнути, заклякати, затерпати, ціпеніти, німіти, оклякати; ФР. застигати, тверднути, коцюбнути. Словник синонімів Караванського
  3. дерев'яніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати твердим, як дерево. 2》 перен. Втрачати чутливість; терпнути, німіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дерев'яніти — див. мерзнути Словник синонімів Вусика
  5. дерев'яніти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови