1. Словник української мови Грінченка

десятка

Десятка, -ки

ж.

1) Десятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463.

2) Полотно въ десять пасмъ. Чуб. VII. 408.

3) Талька пряжи для сѣтей въ 10 пасмъ. Вас. 187.

4) При счетѣ денегъ: а) 10 копѣекъ. О. 1862. II. 42. б) 10 рублей (преимущ. въ одной ассигнаціи или монетѣ). Пійди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде защо й поховати Г. Барв. 508.

5) Кучка въ десять сноповъ. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десятка — деся́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. десятка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 10. || розм. Назва різних нумерованих цифрою 10 предметів (грошових купюр, трамвая, автобуса і т. ін.). || розм. Кількість із десяти одиниць. 2》 Десять карбованців. 3》 Гральна карта з десятьма вічками. 4》 заст. Грубе полотно або пряжа в десять пасом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. десятка — ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л. Словник синонімів української мови
  4. десятка — Деся́тка, -тки, -тці; -ся́тки, -ся́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. десятка — ДЕСЯ́ТКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 10; // розм. Назва різних нумерованих цифрою 10 предметів (грошових купюр, трамвая, автобуса і т. ін.). Микола видобув з череса шматину, розв’язав її і положив.. чотири десятки (Фр., І, 1955, 365); // розм. Словник української мови в 11 томах