дзбанок
Дзбанок, -нку
м. Банкъ. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзбанок — дзба́нок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- дзбанок — джбанок, розм. жбанок, -нка, ч. Те саме, що дзбан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзбанок — див. глечик Словник синонімів Вусика
- дзбанок — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- дзбанок — ДЗБА́НОК, розм. ЖБА́НОК, нка, ч. Те саме, що дзбан. Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (Рильський, І, 1946, 146); Недаром кажуть, що до часу дзбанок воду носить (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах