дзелень
Дзелень!
меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзелень — дзеле́нь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дзелень — виг. Уживається як присудок за знач. дзеленькати і дзеленчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзелень — Дзеле́нь; дзелень-дзе́нь, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзелень — ДЗЕЛЕ́НЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзеле́нькати і дзеленча́ти; дзень. Словник української мови в 11 томах