дзелень

Дзелень!

меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзелень — дзеле́нь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дзелень — виг. Уживається як присудок за знач. дзеленькати і дзеленчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзелень — Дзеле́нь; дзелень-дзе́нь, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзелень — ДЗЕЛЕ́НЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзеле́нькати і дзеленча́ти; дзень. Словник української мови в 11 томах