1. Словник української мови Грінченка

дзиґарок

Дзиґарок, -рка, дзиґар, -ра

м. = годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзиґарок — Зиґа́рок, дзиґа́рок: — годинник [52] Словник з творів Івана Франка
  2. дзиґарок — -рка, ч., зах. Годинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзиґарок — ДЗИҐА́РОК, рка, ч., розм. Ручний годинник. Хотiли нiби мене ляхи повiсити за те, що я згубив панський дзиґарок, а я втiк та хочу пристать у гайдамаки (П. Куліш); – Осьде на грудях мій ланцюг із хрестиками більше варт, як твій дзиґарок (О. Словник української мови у 20 томах
  4. дзиґарок — дзиґа́рок (зеґа́рок, зиґа́рок) → дзиґар II.: Дзиґарок складається з цифербляту і цайґерів (П'ясецький) Лексикон львівський: поважно і на жарт