1. Словник української мови Грінченка

дзуски

Дзус, дзуски!

меж.

1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у.

2) Брысь! (на кошекъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзуски — дзу́ски вигук геть — до котів; годі, зась незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. дзуски — див. дзусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзуски — ДЗУ́СКИ див. дзусь. Словник української мови в 11 томах