дзюбань
Дзюбань, -ня
м. = дзюбатий.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюбань — Дзюба́нь, -ня, -не́ві; -бані́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)