1. Словник української мови Грінченка

дияволенний

Дияволенний, -а, -е

Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дияволенний — -а, -е, діал. Чортів, диявольський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дияволенний — Дияволе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)