добрехати

Добрехати, -брешу, -шеш

гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. 11. 221.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добрехати — добреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. добрехати — ДОБРЕХА́ТИ див. добрі́хувати. Словник української мови у 20 томах