добудча

Добудча́, -ча́ти

с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добудча — -ати, с., діал. Байстрюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добудча — див. дитина Словник синонімів Вусика