добіляти

Добіля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. добілити, -лю, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добіляти — добіля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добіляти — див. добілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добіляти — ДОБІЛЯ́ТИ див. добі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. добіляти — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  5. добіляти — ДОБІЛЯ́ТИ див. добі́лювати. Словник української мови в 11 томах