добіляти
Добіля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. добілити, -лю, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добіляти — добіля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- добіляти — див. добілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добіляти — ДОБІЛЯ́ТИ див. добі́лювати. Словник української мови у 20 томах
- добіляти — див. доробляти Словник синонімів Вусика
- добіляти — ДОБІЛЯ́ТИ див. добі́лювати. Словник української мови в 11 томах