довгогривець

Довгогривець, -вця

м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгогривець — -вця, ч. Той, у кого довга грива. Великий тлумачний словник сучасної мови