довгоносик

Довгоносик, -ка

м. насѣк. Носатикъ. Закр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгоносик — довгоно́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. довгоносик — -а, ч. Комаха родини жуків із довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгоносик — ДОВГОНО́СИК (комаха — шкідник рослин), СЛО́НИК, СВИ́НКА розм. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Дівчинка стукала обережно по стовбурах дерев, і падали на розстелене рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники (О. Словник синонімів української мови
  4. довгоносик — ДОВГОНО́СИК, а, ч. Комаха родини жуків з довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин. Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам (Коп. Словник української мови в 11 томах