довгоп'ятий

Довгоп'ятий, -а, -е

Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Гол. ІІІ. 473. Узяв би я ворону, так довго п'ята. Мет. 469.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me