1. Словник української мови Грінченка

довити

Довива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. довити, -в'ю, -в'єш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довити — дови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довити — див. довивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довити — ДОВИ́ТИ див. довива́ти. Словник української мови в 11 томах