довмитися
Довмитися, доумитися, -млюся, -мишся
гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довмитися — довми́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- довмитися — див. доумуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довмитися — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
- довмитися — ДОВМИ́ТИСЯ див. доу́муватися. Словник української мови в 11 томах