доволочити

Доволочити

см. доволочувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доволочити — доволочи́ти 1 дієслово доконаного виду волочучи, доставляти когось, щось куди-небудь доволочи́ти 2 дієслово доконаного виду закінчувати волочити Орфографічний словник української мови
  2. доволочити — I див. доволікати. II див. доволочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доволочити — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. доволочити — ДОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. доволіка́ти. ДОВОЛОЧИ́ТИ² див. доволо́чувати. Словник української мови в 11 томах