довідно

Довідно, довідне

нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довідно — Докладно [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. довідно — дові́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  3. довідно — присл., рідко. Цілком певно, достовірно, вірогідно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довідно — ДОВІ́ДНО, присл., рідко. Цілком певно, достовірно, вірогідно. — Ми маємо ще ліпших свідків, таких, що ствердять довідно (Фр., IV, 1950, 128). Словник української мови в 11 томах