1. Словник української мови Грінченка

довіритися

Довіритися, -рюся, -ришся

гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довіритися — дові́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довіритися — див. довірятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довіритися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
  4. довіритися — ДОВІ́РИТИСЯ див. довіря́тися. Словник української мови в 11 томах