догнити

Догнива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. догнити, -нию, -єш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догнити — догни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. догнити — див. догнивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догнити — ДОГНИ́ТИ див. догнива́ти. Словник української мови в 11 томах