дожин

Дожин, -ну

м. Конецъ жатвы.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дожин — дожи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дожин — -у, ч. Завершення жнив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дожин — див. жнива Словник синонімів Вусика