1. Словник української мови Грінченка

док

Док

см. доки.

---------------

Доки и док

нар.

1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? Шевч.

2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. Чуб. V. 386. доки теплий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Св. Л. 161. не доки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити. Гол. І. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. док — док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. док — -у, ч. Портова споруда для ремонту суден, а іноді й їх будування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. док — Корабельня Словник чужослів Павло Штепа
  4. док — А, ч. 1. Звертання до друга, старшого чоловіка. Док, а док, послухай, що я скажу. 2. -ів, мн. Батьки. Ні, я все ж поїду, бо доки будуть сердитись. Словник сучасного українського сленгу
  5. док — (-а) ч.; мол. Те саме, що дока. * Образно. <...> коли українець прийде до бога я знаю / що саме він скаже йому / він скаже богові знаєш док / мене не кличе твоя труба <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). Словник жарґонної лексики української мови
  6. док — (англ. dock) спеціальна споруда для ремонту й огляду суден. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. док — Будівля або плавуча споруда (плавучий д.) на корабельні для будівництва або ремонту корпусу судна; сухий д. — басейн із водонепроникними воротами; змонтований корабель виводиться після наповнення д. водою. Універсальний словник-енциклопедія
  8. док — ДОК, у, ч. Портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування. З відчиненого балкона заводської контори йому добре видно.. широкі доки на березі глибокої бухти (Кучер, Чорноморці, 1956, 26)... Словник української мови в 11 томах
  9. док — (голл.) Споруда для огляду та ремонту підводних частин суден. Прийнято розрізняти: ~ плавучий — понтонна споруда з пустотілими стінками, яка після затоплення відсіків може занурюватися у воду і приймати судна, а після відкачки води спливати. Архітектура і монументальне мистецтво