доканати

Докана́ти, -на́ю, -єш

гл.

1) = доконати.

2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me