1. Словник української мови Грінченка

доковувати

Доковувати, -вую, -єш

сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл.

1) Доковывать, доковать.

2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доковувати — доко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доковувати — -ую, -уєш, недок., докувати, -ую, -уєш, док., перех. Закінчувати кувати; кувати до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доковувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. доковувати — ДОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Закінчувати кувати; кувати до кінця. Доковувати підкову; Докувати коня. Словник української мови в 11 томах