докора

Докора, -ри

ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докора — -и, ж., рідко. Те саме, що докір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докора — ДОКО́РА, и, ж., рідко. Те саме, що докі́р. Сміх над його молитвами, над його сльозами, товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову (Мирний, II, 1954, 203). Словник української мови в 11 томах