долляти

Долля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = долити. Що надцідять, то й долляють. Херс. Долник, ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долляти — долля́ти дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. долляти — див. доливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. долляти — ДОЛЛЯ́ТИ див. долива́ти. Словник української мови в 11 томах