1. Словник української мови Грінченка

доложити

Доложити, -жу, -жиш

гл.

1) = докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959.

2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доложити — доложи́ти дієслово доконаного виду докласти рідко Орфографічний словник української мови
  2. доложити — -ложу, -ложиш, док., перех. і без додатка, розм., рідко. Те саме, що докласти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доложити — ДОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех. і без додатка. розм., рідко. Те саме, що докла́сти 1. Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє?... Словник української мови в 11 томах