долігливий
Долігливий, -а, -е
= долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me