долігливий

Долігливий, -а, -е

= долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me