домаяти
Домаювати, -маюю, -єш
сов. в. домаяти, -маю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. см. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. ІІІ. 122. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти. Грин. ІІІ. 122.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me