домочувати

Домочувати, -чую, -єш

сов. в. домочити, -чу, -чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домочувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика