1. Словник української мови Грінченка

допитатися

Допитуватися, -туюся, -єшся

сов. в. допитатися, -таюся, -єшся, гл.

1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? Рудч. Ск. II. 32. допитатись слова. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. Н. Вол. у.

2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. Допитався до того багатого купця. Грин. II. 326.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитатися — допита́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допитатися — див. допитуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допитатися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. допитатися — ДОПИТА́ТИСЯ див. допи́туватися. Словник української мови в 11 томах