1. Словник української мови Грінченка

досвідчати

Досвідча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. досвідчити, -чу, -чиш, гл.

1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.

2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до Кобз. Шевч. 1867.

3) Доказывать, доказать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвідчати — Досвідча́ти, -дча́ю, -дча́єш; досві́дчити; -дчу, -дчиш що, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)