досидіти
Досиджувати, -джую, -єш
сов. в. досидіти, -джу, -диш, гл. Досиживать, досидѣть. Досиділи трохи не до півночі. Левиц. Пов. 278.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досидіти — доси́діти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- досидіти — [досид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи Орфоепічний словник української мови
- досидіти — див. досиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досидіти — ДОСИ́ДІТИ див. доси́джувати. Словник української мови в 11 томах