доткливо
Доткливо
нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене, Г. Барв. 344.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доткливо — доткли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- доткливо — заст. Присл. до доткливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доткливо — ДОТКЛИ́ВО. Присл. до доткли́вий. Кашель перестає сливе зовсім, тільки на серці частенько млоїть (щовечора щось там колупає і таки досить доткливо) (Л. Укр., V, 1956, 340). Словник української мови в 11 томах