дохтор
Дохтор, -ра
м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дохтор — до́хтор → дохтір Лексикон львівський: поважно і на жарт