драбинник

Драбинник, -ка

м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драбинник — -а, ч., діал. Кузов воза. Великий тлумачний словник сучасної мови