дриґ

Дриґ

меж., выражающее быстрое одноразовое движеніе ногой. Дриґ ногою! круть ріжками! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 104).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриґ — дриґ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дриґ — дриґ-дриґ, виг. Уживається на означення здриґання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дриґ — Дриґ; дриґ-дри́ґ, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)