1. Словник української мови Грінченка

дриґати

Дриґати, -ґаю, -єш

одн. в. дриґнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Ном. № 3340. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. Ном. № 868. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. Стор. І. 192. І старому собаці дриґають жили. Ном. № 8695. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриґати — дри́ґа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дриґати — (ногами) рухати, совати, пересмикувати; (- м'язи) пересмикуватися. Словник синонімів Караванського
  3. дриґати — дриґаю, дриґаєш, недок., розм. 1》 чим. Робити різкі уривчасті рухи, перев. ногами (про людей), лапами (про тварин). 2》 Пересмикуватися внаслідок мимовільного скорочення мускулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дриґати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  5. дриґати — ПЕРЕБИРА́ТИ чим (робити одноманітні рухи); СУКА́ТИ розм. (руками, ногами); ПРЯ́СТИ розм. (ногами, лапами, вухами тощо); ДРИ́ҐАТИ розм. (зрідка, різко — ногами, лапами); ПА́ЦАТИ розм. (ногами, перев. як вираз незадоволення). Словник синонімів української мови
  6. дриґати — Дри́ґа́ти, дри́ґа́ю, -ґа́єш, -ґа́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)