друбненький

Друбен, -бна, -не

= дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Чуб. V. 876. ум. друбненький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти. Млр. л. сб. 191.