дружбити

Дружбити, -блю, -биш

гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружбити — -блю, -биш, недок., зах. Бути дружбою (див. дружба II). Великий тлумачний словник сучасної мови