дружненький
Дружній, -я, -є
1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747.
2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. ум. дружненький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружненький — дружне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- дружненький — -а, -е. Пестл. до дружний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружненький — див. дружний Словник синонімів Вусика
- дружненький — ДРУЖНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дру́жний. Словник української мови в 11 томах