дружненький

Дружній, -я, -є

1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747.

2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. ум. дружненький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружненький — дружне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дружненький — -а, -е. Пестл. до дружний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дружненький — див. дружний Словник синонімів Вусика
  4. дружненький — ДРУЖНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дру́жний. Словник української мови в 11 томах