дряпічка

Дряпіка, -ки

м. Обдирало, лихоимецъ. ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпічка — ДРЯПІ́ЧКА див. драпі́чка. Словник української мови у 20 томах
  2. дряпічка — див. бешкетник; задерикуватий Словник синонімів Вусика