дрібка

Значення в інших словниках

1. дрібка — дрі́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. дрібка — Дрі́бка. Мала кількість чогось, дещиця. На світі є весна і дрібка якоїсь там краси, котру Ви з- помежи премудрих рефлексів не видите! Киньте той плюндер від себе і задивіть ся на хвильку на них [на фіалки]. Українська літературна мова на Буковині
3. дрібка — Крихта, кришка, крихітка, крих тинка; (чого) часточка, (соли) пучка, грудочка; П. (мізерна величина) крапля в морі; дрібочка, дрібок. Словник синонімів Караванського
4. дрібка — -и, ж. 1》 Невелика частина, мала кількість чого-небудь. 2》 Те саме, що грудочка. До дрібки діал. — повністю, цілком, дощенту, геть-чисто. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дрібка — дрі́бка 1. крихта (ср, ст)||окрушка (кришка, крушка) 2. дуже мало, обмаль, трохи (ср, ст): Дуже добра зупка, тілько всип до неї дрібку соли та перцю (Авторка)||щипта ◊ до дрі́бки цілком, повністю, зовсім (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. дрібка — див. мало Словник синонімів Вусика
7. дрібка — КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Словник синонімів української мови
8. дрібка — ДРІ́БКА, и, ж. 1. Невелика частина, мала кількість чого-небудь, Їм страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше тратять (Фр., VII, 1951, 360). 2. Те саме, що гру́дочка. Словник української мови в 11 томах