дрібошити

Дрібошити и дрібушити, -шу, -шиш

гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Грин. II. 207. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю. Левиц. І. 484.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me