дріжання
Дріжа́ння, -ня
с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me