дубора
Дубора
нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. см. дубала.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубора — див. сторчма Словник синонімів Вусика