дубора

Дубора

нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. см. дубала.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубора — див. сторчма Словник синонімів Вусика