1. Словник української мови Грінченка

дуброва

Дуброва, -ви

ж.

1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177.

2) = діброва. ум. дубрівка, дубрівонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дуброва — Дубро́ва прізвище Орфографічний словник української мови