1. Словник української мови Грінченка

дуб'я

Дуб'я, -б'я

с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуб'я — ду́б'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дуб'я — -я, с. Збірн. до дуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови