дулевина

Дулевина, -ни

ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дулевина — р., криця, сталь, булат. Словник синонімів Караванського
  2. дулевина — -и, ж., діал. Міцно загартована сталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дулевина — ДУЛЕ́ВИНА, и, ж., діал. Міцно загартована сталь. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Шевч., II, 1953, 201). Словник української мови в 11 томах