1. Словник української мови Грінченка

дупка

Дупка, -ки

ж.

1) ум. отъ дупа.

2) курячі дулки. раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупка — -и, ж., зах. Зменш. до дупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дупка — ду́пка дит. сідниці (м, ср, ст)|| = дупа ◊ скла́стися в ку́рячу ду́пку скривитися; образитися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. дупка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови